Юров Олександр Олександрович: відмінності між версіями
м (Захистив «Юров Олександр Олександрович» ([Редагування=Дозволено тільки адміністраторам] (безстроково) [Перейменування=Дозволено тільки адміністраторам] (безстроково))) |
(Текст) |
||
| Рядок 3: | Рядок 3: | ||
<p>(06.09.1988 – 28.09.2023)</center> | <p>(06.09.1988 – 28.09.2023)</center> | ||
Юров Олександр народився в селі Горностаївка Херсонської області. Здобув дві вищі освіти в Херсонському державному університеті. Одну отримав на факультеті культури і мистецтв зі спеціальності “Музичне мистецтво” (2013), іншу – на факультеті психології, історії та соціології зі спеціальності “Середня освіта (Історія)”(2011). Працював у симфонічному оркестрі університету, в ансамблі “Троїсті музики”. | |||
Жив музикою та сценою. З 2010 року працював вчителем по класу гітари в Херсонській школі №4 та був бас-гітаристом в кавер бенді “ReDance”. У 2016-2021 роках поєднував ці дві роботи з працею в музичному оркестрі поліції. | |||
Олександр | Під час повномасштабної війни Юров Олександр приєднався до лав 124-ї окремої бригади територіальної оборони Збройних Сил України. Пройшов навчання, отримав офіцерське звання і став командиром взводу. Провів кілька успішних операцій на лівому березі. За час служби був нагороджений відзнакою Президента України “За оборону України”. Ідеаліст, романтик, патріот, відчайдушний та сміливий воїн, творча людина, професіонал своєї справи. Він був найкращим у всьому. У нього були великі мрії та ще більші перспективи й цілі. Він – справжній лідер. Його скрізь цінували. Для своїх учнів він – приклад, для рідних, знайомих, колег та побратимів – Герой. Він говорив усім: “Любіть Україну, як кохаєте своїх рідних”. Він був людиною з внутрішнім кодексом честі, що вірила в добро, справедливість і нашу перемогу до останнього подиху. За весь час служби не брав відпустку, навіть не думав про неї, бо завжди казав: “Не на часі, треба робити все можливе для нашої перемоги і настання миру в нашій країні”. Його на якийсь час з піхоти перевели на посаду кадровика, але йому хотілось іншого. Він рвався в бій, йому не хотілося відсиджуватися, займатися документацією. Він хотів бути більш причетним до звільнення рідного краю. Мріяв звільнити від окупації лівий берег Херсонщини, своїх батьків, родичів, земляків, а далі повертати й інші території України, зберегти цілісність та соборність Батьківщини. | ||
Молодший лейтенант Юров Олександр, позивний “Музикант”, загинув 28 вересня 2023 року під час виконання бойового завдання на Херсонщині. Утримуючи позиції на лівому березі Дніпра, отримав смертельне поранення внаслідок прямого влучення ворожого артилерійського снаряда. | |||
Поточна версія на 08:15, 18 вересня 2024
(06.09.1988 – 28.09.2023)
Юров Олександр народився в селі Горностаївка Херсонської області. Здобув дві вищі освіти в Херсонському державному університеті. Одну отримав на факультеті культури і мистецтв зі спеціальності “Музичне мистецтво” (2013), іншу – на факультеті психології, історії та соціології зі спеціальності “Середня освіта (Історія)”(2011). Працював у симфонічному оркестрі університету, в ансамблі “Троїсті музики”.
Жив музикою та сценою. З 2010 року працював вчителем по класу гітари в Херсонській школі №4 та був бас-гітаристом в кавер бенді “ReDance”. У 2016-2021 роках поєднував ці дві роботи з працею в музичному оркестрі поліції.
Під час повномасштабної війни Юров Олександр приєднався до лав 124-ї окремої бригади територіальної оборони Збройних Сил України. Пройшов навчання, отримав офіцерське звання і став командиром взводу. Провів кілька успішних операцій на лівому березі. За час служби був нагороджений відзнакою Президента України “За оборону України”. Ідеаліст, романтик, патріот, відчайдушний та сміливий воїн, творча людина, професіонал своєї справи. Він був найкращим у всьому. У нього були великі мрії та ще більші перспективи й цілі. Він – справжній лідер. Його скрізь цінували. Для своїх учнів він – приклад, для рідних, знайомих, колег та побратимів – Герой. Він говорив усім: “Любіть Україну, як кохаєте своїх рідних”. Він був людиною з внутрішнім кодексом честі, що вірила в добро, справедливість і нашу перемогу до останнього подиху. За весь час служби не брав відпустку, навіть не думав про неї, бо завжди казав: “Не на часі, треба робити все можливе для нашої перемоги і настання миру в нашій країні”. Його на якийсь час з піхоти перевели на посаду кадровика, але йому хотілось іншого. Він рвався в бій, йому не хотілося відсиджуватися, займатися документацією. Він хотів бути більш причетним до звільнення рідного краю. Мріяв звільнити від окупації лівий берег Херсонщини, своїх батьків, родичів, земляків, а далі повертати й інші території України, зберегти цілісність та соборність Батьківщини.
Молодший лейтенант Юров Олександр, позивний “Музикант”, загинув 28 вересня 2023 року під час виконання бойового завдання на Херсонщині. Утримуючи позиції на лівому березі Дніпра, отримав смертельне поранення внаслідок прямого влучення ворожого артилерійського снаряда.