Ковальов Віктор Павлович: відмінності між версіями
м (Захистив «Ковальов Віктор Павлович» ([Редагування=Дозволено тільки адміністраторам] (безстроково) [Перейменування=Дозволено тільки адміністраторам] (безстроково))) |
мНемає опису редагування |
||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
<center>[[Файл:Ковальов Віктор Павлович1.jpg|безрамки]] [[Файл:Ковальов Віктор Павлович.jpg|безрамки]] | <center>[[Файл:Ковальов Віктор Павлович1.jpg|безрамки]] [[Файл:Ковальов Віктор Павлович.jpg|безрамки]] | ||
'''Ковальов Віктор Павлович''' | '''Ковальов Віктор Павлович''' | ||
<p>(28.01.1920 | <p>(28.01.1920 – 16.09.2002)</center> | ||
Завідувач кафедри російської мови, декан філологічного факультету, | Завідувач кафедри російської мови, декан філологічного факультету, |
Поточна версія на 09:09, 18 червня 2024


Ковальов Віктор Павлович
(28.01.1920 – 16.09.2002)
Завідувач кафедри російської мови, декан філологічного факультету,
доктор філологічних наук, професор , заслужений працівник вищої школи України, почесний громадянин міста Херсон.
Народився в місті Ялта.
В 1942 році, в евакуації в Майкопі закінчив Одеський університет,
Краснодарське мінометно-артилерійське училище, йому було присвоєно звання старшого сержанта.
З 1942 року він командував взводом. Брав участь у Сталінградській битві, після якої йому присвоєно звання старшого лейтенанта.
Ковальов В.П. воював на Курській дузі, у містах Орел, Брянськ, Великі Луги, Вязьма та інші. Потім — Білорусь, Карелія, Виборг, бої в Прибалтиці, за фортецю Кенігсберг, Одер і Щецін.
З 1944 року Віктор Павлович — командир артилерійського дивізіону у званні капітана. Дивізія приймала участь у військових діях у Польщі, Німеччині.
Для Ковальова В.П. війна закінчилася у Східній Прусії.
За бойові заслуги Віктор Павлович нагороджений орденами “Червоного Прапора”, “Червоної Зірки”, “Вітчизняної війни” І та ІІ ступенів, медалями “За перемогу над Німеччиною”, “За взяття Кенігсберга” та іншими.